День осіннього рівнодення - це день астрономічного початку осені. У цей день вересня Сонце сходить точно в точці сходу і заходить точно в точці заходу Землі. Ми маємо можливість спостерігати, що воно знаходиться під і над горизонтом однаковий час, тобто день дорівнює ночі.
Дати та час моменту нового
сонцестояння і рівнодення варіюються в межах одного дня. Особливо це стосується
літнього сонцестояння в червні 20 - 21 числа, зимового в грудні 21 - 22 числа і
осіннього рівнодення в вересні - в діапазоні 22 - 23 числа. Березневе весняне
рівнодення в північній півкулі, коли Сонце переходить з південної півкулі в
північну, частіше починається і відбувається в одну й ту ж саму календарну дату
- 20 березня, але в різний астрономічний час. У південній півкулі воно
вважається осіннім, а вересневе навпаки - весняним. З часів Нікейського собору
датою весняного рівнодення вважалося 21 березня, тому що це був 12 день до
квітневих календ (початку дня нового місяця в давньоримському календарі).
Останній раз в нашому столітті, наприклад, весняне рівнодення випадало на 21
березня в 2007 році.
Період, коли день стає коротшим за ніч, триває від дня осіннього до дня весняного рівнодення, а явище рівнодення відбувається, коли центр нашого небесного світила - Сонця, в своєму видимому русі по екліптиці перетинає небесний екватор, своєрідне велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу і збігається з площиною земного екватора. Він є основою екваторіальної системи небесних координат.